³ , ó | |  
 Навігація


'



볿




³ SMS



.
³


RSS
 В чаті
    :
 
 Творчість
 - Галина Журба
 - Євгенія Тондій
 - Едуард Руппельт
 - Тетяна Яковенко
 - Юрій Головкін
 - Оксана Скакодуб
 - АС "Яворина"
 - КХ "Первоцвіт"
 - ФК "Цвіт папороті"
 Персоналії
 - Семен Гітіс 
 - Борис Рапопорт 
 - Ель Смоляр
 - Іван Фурдик
 - Ісаак Лойфман
 - Валерій Венгер
 - Євгеній Медвецький
 Новини
Інтернет AirMax
Інше
З інших ресурсів
Новини з Соболівки
Про нове на сайті
 Наша кнопка



:

 Контакти адміністрації
  ICQ
 
Звернення

   Сайт Соболівки звертається до всіх жителів села, громади, всіх не байдужих та районної адміністрації від імені Івана Карповича Фурдика та Марії Кирилівни Шевченко! З проханням допомогти у вирішенні питання реставрації меморіала воїнам с.Соболівки загинувшим у ВВВ та додавання списків на памятну дошку 176 соболівчан.

«И снова бой! Покой им только снится…»

Обговорення теми у нас на форумі

Юрій Головкін
  • Творчість
  • Галина Журба
  • Євгенія Тондій
  • Едуард Руппельт
  • Тетяна Яковенко
  • Юрій Головкін
  • Оксана Скакодуб
  • АС "Яворина"
  • КХ "Первоцвіт"
  • ФК "Цвіт папороті"

    Юрій Головкін

        Поет, народився в селі Харсіки 29 серпня 1958 року. Закінчив Чорнухинську середню школу, в 1980 році отримав освіту на історичному факультеті Полтавського педінституту імені В.Г.Короленка. Після закінчення інституту працював вчителем, директором школи, головою сільської ради, секретарем партійної організації колгоспу. В 1988 році переїхав в село Соболівка, Теплицького району Вінницької області. Де і по сьогоднішній день працює директором Соболівської ЗОШ І-ІІІст. Брав участь в п’ятому фестивалі „Перлини сезону”. Нагороджений знаком „Відмінник освіти України”. Одружений, має 2 доньки. Нащадок роду Сковороди (родинна гілка та фото потомків Сковороди). 

                                                                       

     

     

    Сковорода і Чорнухи
    Де понад Многою лежать широкі луки,
    Що їх весною покривають розливи води,
    У зелені садків розкинулись Чорнухи,
    Що стали батьківщиною Сковороди.
    Його земля полтавська ніжно сколихала,
    Свою любов без жалю віддала.
    Талант і посох на зорі вручала,
    На шлях широкий провела.
    І де б він не ходив, в яких краях далеких
    Григорій за життя не побував,
    Ніколи і ніде про серцю милії Чорнухи
    Ні наяву, ні уві сні не забував.
    Сковорода. Чорнухи...
    Ці два слова єдині,нерозлийвода.
    Коли ми промовляємо:Чорнухи,
    Одразу ж поряд постає: Сковорода.
    Пройшли роки. Невпинно. Невблаганно,
    Та знов через роки вчувається хода.
    Хоч і застиг у камені і бронзі,
    Крокує в пам'яті людській Сковорода.

                                                                 Як на роботі
                                                                 -Як пройшла твоя відпустка?-
                                                                 Запитав в Миколи.
                                                                 -Та, нарешті , закінчилась,
                                                                 Надоїло вдома,
                                                                 Майже так, ЯК на роботі,
                                                                 Кожен день лиш знаеш-
                                                                 Сидиш, нічого не робиш,
                                                                 Й обіду чекаєш.

    Хто ж свиня?
    У хліві, біля корита,
    П’яний спить Степан.
    Поряд хрюкає під боком
    Дебелий кабан.
    Жінка плаче:
    - Що за горе випало мені?
    Гляньте, люди, у хазяйстві
    Вже аж дві свині!
    Тут Степан став навкарачки,
    Ледве вимовля:
    - В-видно, в т-тебе
    т-теж д-двоїться-
    Тут одна свиня!

                                                                 Монолог у ЗАГСі
                                                                 - Гражданін начальник ЗАГСа,
                                                                 П’ять минут уваги.
                                                                 Ви прийміть у нас із Клавой
                                                                 Етую бумагу.
                                                                 Обсуждати цілий день ми
                                                                 І не спали оба.
                                                                 Ми з подругой берьом шлюб -
                                                                 В нас любов до гроба.
                                                                 В неї двоє малишей –
                                                                 Веселенькі дітки:
                                                                 Як мамаша не візьме,
                                                                 Одвезем до тітки.
                                                                 Буде крєпка в нас сім’я,
                                                                 Бо, скажу вам шопотом,
                                                                 Я четвертим в жінки буду –
                                                                 В мене вона з опитом, 
                                                                 Мати зразу полюбила,
                                                                 Невістку одначе –
                                                                 Як узнала, так зраділа,
                                                                 Що ще й досі плаче.
                                                                 Розпишіть ви нас скоріше –
                                                                 Місяць довго ждати.
                                                                 Я боюсь, що Клава може
                                                                 Звідси накивати,
                                                                 І тоді – прощай любов!
                                                                 Нерви мої, нерви.
                                                                 Жінка замужем вже тричі,
                                                                 А я буду впервий! 

    Хазяїн
    Перший день Пилип в відпустці –
    - Треба щось зробити,
    Щоб дружина перестала,
    Ледарем корити.
    „ Поки жінка там у хаті
    Наводила лад,
    Буряка натер – корито,
    Буде акурат.
    Ще й пшенички двоє відер,
    Висипав туди:
    - Ну, ідіть же, мої гуси,
    Ви мерщій сюди!
    Жінка вийшла – у долоні,
    - Нене, моя нене!
    Ну який же нетямущий
    Чоловік у мене!
    Не страми себе, Пилипе,
    І своїх дітей –
    Ми два роки не тримаєм,
    У себе гусей.

                                                                Перекваліфікувався
                                                                - Все, - у груди б’є Микола.
                                                                - Слово вам даю,
                                                                Що тепер я ні горілки, 
                                                                Ні вина не п’ю.
                                                                - Що за диво! Чи це правда,
                                                                А чи тільки сон?
                                                                - Дорога тепер горілка,
                                                                П’ю – одеколон!

    І чого чіплятись?
    Син поскаржився: -Не хочу
    В школу я ходити,
    Бо до мене на уроках
    Чіпляється вчитель.
    Мати - в школу, а учитель:
    - Що робити маю?
    Ваш синок не вчить уроків,
    Нічого не знає.
    Ось дивіться: три на дев'ять -
    Скільки буде, Вово?
    А синочок: - Бачиш,мамо?
    Причепився знову!

                                                                 Генеалогія
                                                                 - Мамо! Мамо! - першокласник
                                                                 Гукає з порогу. -
                                                                 Нам учителька казала,
                                                                 Що немає Бога!
                                                                 І що люди, говорила,
                                                                 Від мавпи походять,
                                                                 Тільки шерсті вже немає
                                                                 Та пряміше ходять.
                                                                 І ти - мавпа, й тато - мавпа,
                                                                 Я - ваша дитина,
                                                                 Ну, а хто пішов від мавпи,
                                                                 То той і людина.

    Робота і заробіток
    На базарі за прилавком
    Зустріла Марія
    Однокурсницю Одарку
    Й ледь не оніміла.
    Засмутились очі карі,
    На виду поблідла:
    - Що ти робиш на базарі?
    Де диплом поділа?
    - НЕ хвилюйся та! Доволі!
    Я диплома маю.
    Я лише роблю у школі,
    А тут заробляю.

    Була причина
    На уроці запитує
    Учитель у Гени:
    - Що ти можеш розказати
    Нам про Діогена?
    Це ж якась була причина
    Дім свій полишити,
    Щоб у діжці просто неба
    Філософу жити!
    Мить загаявся. Подумав
    І сказав хлопчина:
    - Мабуть з дому Діогена
    Вигнала дружина!

    Справа безнадійна
    Петрик, вчительку в лікарні
    Повідавши хвору,
    Розказав своїм друзям,
    Дивлячись угору:
    - Становище безнадійне...
    Точно... До суботи
    Виписують. В понеділок
    Буде на роботі

    Трагікомедія
    - Цить! Замовкни! Не кричи,
    Ти, козел безрогий!
    - А ти, мавпа фарбована,
    Зійди із дороги!
    Це що, знову розіграли
    Десь сімейну драму?
    - В дитсадочку грались діти
    У «тата» і «маму».

    Наполеон і Єлена
    - Чом це ти сидиш, онучку,
    Цілий вечір вдома?
    - Я історію читаю.
    Про Наполеона.
    Як жив, правив, воював,
    А в кінці вже в темі Написано,
    Що помер він На Святій Єлені.
    - Боже милий, та невже,
    - Бабуся до Колі,
    - Отаку вже срамоту
    Зараз вчать у школі?

    Наочість
    - Все. Тихіше. Не кричіть.
    Сіли всі за парти!
    Будемо сьогодні вчити
    Про будову мавпи.
    її вигляд, кровообіг,
    Нервові клітини,"
    В чому схожа і відмінна
    Вона від людини.
    А щоб краще зрозуміти,
    Діти, не крутіться,
    І, коли розповідаю,
    На мене дивіться

    Не чув
    - Ну а зараз, - мовить вчитель, -
    Микола Зарецький
    Розповість нам, як помер
    Байда-Вишневецький.
    Встав хлопчина, задумався
    - Хоче пригадати,
    Бо за «двійку» знов сварити
    Буде вдома мати...
    - В нас зламався телевізор, -
    Врешті відповів, -
    Через те я геть не знаю,
    Що він і хворів.

    Лист із війська
    Мамо, хочу заробити личку на пагони.
    Висилайте мерщій гроші мені на патрони.
    А тоді, сказав сержант, мають ще збирати-
    Будуть нас, салаг, учити кидати гранати.
    Обійдеться це усе десь гривень у триста.
    Добре, що ще не попав я в артилеристи.
    Уявіть, а що робити батькам того сина,
    У якого служба йде в ракетній частині!
    То ж продайте кабана і умовте тата,
    Щоб йшла нормально служба в вашого солдата.

    ДОКИ?
    Переконує нас влада:
    жити краще стало!
    Відкрив вдома холодильник,
    А там-все те саме.
    Не добавилось нічого,
    Хіба тільки льоду.
    Скільки ж можна вжє знущатись
    З власного народу!
    -Вже всім видали зарплату!
    і боргів немає!
    Може, й справді?
    До кишені-
    Лиш вітер гуляє.
    Мєдицина і освіта
    У нас безкоштовна!
    Та лікуються і вчаться,
    В кого грошей повно.
    Обіцянками годують,
    Просять потерпіти.
    Натерпілись. Ще хочеться
    Як люди пожити.

    Ще б трішки
    Обідають Гнат з Кіндратом,
    "Роздушили" пляшку.
    Гнат говорить:Так наївся,
    Що й дихати важко,
    А Кіндрат:Нема проблеми.
    ВИЙДИ за ворота
    І засунь собі (не бійся!)
    Ти два пальці в рота,
    -Ну ти,куме, і придумав.
    Бач,чого ще захотів:
    Якби влізли з рот два пальці, Я б іще котлету з'їв!

    Кабан не винен
    -Знаєш, любий, давай зробим
    Так, як у людей-
    У неділю відзначимо
    Ми наш ювілей.
    Позвемо кумів,сусідів
    -Е ж де сісти в хаті.
    Двадцять літ прожили разом
    -Це ж кругленька дата!
    Е що їсти, є горілка,
    Бочечка вина,
    На ковбаси і котлети
    Пустим кабана...
    Чоловік аж стрепенувся
    Й жінку перебив:
    -Почекай,кабан при чому?
    Він чим завинив?

    Без претензії
    Мовить чоловік дружині:
    -Знаєш, дорогенька,
    Я сьогодні повернуся
    Додому пізненько.
    В нас компанія зібралась
    І,після роботи,
    Відпочинем за пивком.
    Пограєм у покер.
    -Що ж, мій милий, Я ніяких
    Претензій не маю.
    І, як бачиш, що за роги
    Тебе не тримаю!

    Достойна кандидатура
    Привезли в село з райцентру
    "Свого" кандидата
    -Пропонують на посаду
    Голови обрати.
    Й почали:де народився,
    Де вчився й на кого,
    Де працював, хто дружина,
    Скільки ДІТОК В НЬОГО...
    -А потягне?,-донеслося
    З останнього ряду,
    -Це ж така відповідальна
    Серйозна посада.
    Кандидат у мікрофон:
    -Це аж дивно чути.
    Не хвилюйтесь, упораюсь.
    Було 6 що тягнути...

    Цінна порода
    Пожалівся раз Микита
    Кумові своєму:
    -Ну ніяк не відпочину
    Разок із сім'єю!
    Ось і зараз зміг придбати
    Лиш одну путівку,
    І то дали не в профкомі-
    Купив за готівку.
    Кум говрить:Як,
    Не знаеш, що треба робити?
    Віддай тещі ту путівку,
    Й зможеш відпочити!

    Оперативність
    Замигало – на подвір’ї
    Й прямо до порога
    Підкотила із райцентру
    „Швидка допомога”.
    Вийшла лікарка в халаті,
    І, немов пір’їнку,
    Два дебелих санітари
    Витягли носилки.
    - Де, - до жінки, - чоловік ваш?
    Ведіть мерщій в хату.
    Будем його у лікарню
    Зараз забирати,
    Жінка мовить:
    - Вельми вдячні
    За таку турботу.
    Чоловік вже майже тиждень
    Ходить на роботу! 

    У кожного своя мірка
    У селі автоінспектор
    Зупинив Миколу.
    - Так ...Пили ви...Доведеться
    Складать протокола.
    Як могли ви нетверезі
    Сісти до керма?
    То ж, вважайте, прав шоферських,
    Вже у вас нема.
    По Миколі, наче струмом –
    Все, тепер пропав!
    У сержанта майже слізно,
    Він просити став.
    Як же бив себе у груди,
    Чим тільки не клявся:
    - Та повірте ж, що не пив я !
    Тільки...похмелився.

    Пошук істини
    У селі, біля криниці.
    Дві дебелі молодиці,
    Чешуть язики.
    Із годину, мабуть, добру
    „Диспут” в них іде,
    Вся рідня в коліно п’яте,
    Згадана уже.
    Хто гуляв з ким,
    І хто бачив,
    Хто як прозивались.
    Чия баба з чиїм дідом,
    Десь там зустрічались...
    Лексикон словес скінчився,
    Та питання руба –
    Розмахалися руками,
    Смикають за чуба.
    Вже одна, бідненька, плаче,
    Сльози витирає,
    Друга, сопучи, до ока
    П’ятак прикладає...
    Що ж вони не поділили
    І причина де?
    - Це у них отак звичайно...
    Пошук істини іде.

    На всяк випадок
    - Покохав я; Що робити? -
    Стас Павла питає,
    - О, кохання – це прекрасно,
    По собі я знаю.
    Лише раз воно приходить.
    Лиш одну кохаєш...
    А буває, аж до смерті,
    Ти його чекаєш.
    Та на всяк випадок, друже,
    Послухай поради:
    Покохай іще і другу –
    На випадок зради!

    Алюр три хрести!
    Чергувати призначили,
    Бабу у сільраду.
    Пояснили, як годиться.
    Їй усе до ладу.
    Щоб сиділа невідлучно,
    Біля телефону –
    На випадок, як подзвонить,
    Начальство з району.
    Щоб вона все відмічала,
    Зошита їй дали.
    - Писатимете туди, бабо,
    Телефонограми,
    Раз проводились по плану,
    Навчання військові –
    Піднімати по тривозі
    Усіх у районі.
    Ні хвилини не гаючись,
    Щоб вони зібрались,
    Хто як може і чим може,
    У райцентр добратись.
    Дзвонять...Бабка піднімає
    Трубку телефонну:
    - Що кажете? Передати?
    Звідки? Із району?
    Кого треба погукати?
    Голову сільради?
    Не хвилюйтесь і не зліться,
    В нас повний порядок.
    Як тривога, то тривога,
    Так скажу я вам...
    Прийде вранці на роботу,
    Тоді й передам!

    Новорічний діалог
    - Спи, мій синку, і чекай.
    Завтра буде свято.
    Вранці справжній Дід Мороз
    Прийде привітати.
    Подарунок принесе,
    В червоній торбині,
    І снігурка буде з ним...
    Спи, ну спи вже, сину.
    - А хто буде завтра Дідом?
    Кому доручили?
    Може, знову дядька Івана,
    Гуртом упросили?
    Він, бідненький, в тому році.
    Так уже старався,
    Що й торбину загубив.
    І кожух порвався.
    Пам’ятаєш, як зайшов,
    Він у нашу хату?
    Сам до столу не дійшов –
    Опирався на тата.
    Говорив він, говорив...
    Про якусь традицію.
    Що в таких умовах він.
    Дійшов до кондиції.
    Витягав з кармана вуса,
    Й знову клав туди.
    А на нитці теліпались,
    Клапті з бороди.
    Лише ніс, як на картинці,
    Та запухлі очі.
    Якщо правда, то не спав,
    З минулої ночі.
    Десь Снігурочка пропала.
    Вірний проводир.
    Чи заслабла, чи на ферму,
    Забрав бригадир?
    Потім плакав і сміявся,
    А вже під кінець.
    Ліг, знесилений, обличчям,
    Прямо в холодець...
    - Спи спокійно, мій маленький.
    Чула, кажуть люди,
    Що тепер Дідом Морозом,
    Дядько Гриша буде.
    Молодий іще, міцненький,
    Стійкий на кондицію.
    Кожен вечір він ходив,
    В клуб на репетицію.
    Цей потягне...
    Не впаде, хоч і буде парко.
    Колектив не підведе,
    Не підмочить марки...

    Що ж було іще казати,
    Що робити мамі?
    - Мабуть, треба нам кінчати,
    З такими „дідами”! 

    ЗНОВУ БІЙКА ЗА МАНДАТИ
    В кінці року у селі
    Подія була:
    Обирали усім миром
    Голову села.
    Кум говорить:" Ми з тобою
    Хіба не фігури?"
    І у списку добавилось
    Дві кандидатури.
    Кум до мене: "Забувай,
    Що було між нами,
    Ми йдемо до перемоги
    Різними стежками.
    Штаб я свій перенесу
    До свата у хату —
    Буде ближче так дійти
    До електорату.
    Він - учитель на пенсії,
    А в кожного ж діти,
    На мою підтримку будуть
    По селі ходити.
    Із секретарем сільради
    Вчились разом в школі.
    То невже він буде проти?
    Та, звісно, ж ніколи!
    Прийде довідку хтось брати,
    Скаже йому — можу дати,
    Якщо будеш так, як треба
    Ти голосувати.
    От і голос добавився,
    І таких багато,
    А ти ходи агітуй
    Від хати до хати.
    Людям скажеш, що ти
    чесний?
    Залиш ці амбіції,
    В мене зять працює слідчим
    Відділу міліції.
    Заведуть на тебе справу,
    Й виправдовуйся тоді,
    Що ти не "хрещений" батько
    Хоч в Верховному суді.
    Ну а наш дільничний лікар
    Дасть таку мікстуру,
    Що від неї перекосить
    Всю тобі фігуру.
    Будеш мучитися тяжко,
    Кричати від болю,
    А в діагнозі напишуть:
    Це від алкоголю.
    Підключу іще дружину
    (хто її не знає),
    Хай про тебе по селі
    Плітки розпускає.
    Що ти був жонатий тричі
    І батьком поганим,
    Що прихильників своїх
    Обпоїв дурманом.
    Та іще одна причина
    Вагома була:
    Твоя жінка не місцева — чесний?
    З іншого села.
    Батюшка пообіцяв
    (ми з ним справу маєм)
    Почепить мого портрета
    Поряд з Миколаєм.
    Біля клубу й магазину
    Поставлю біг- борди.
    На них будуть зображені
    Лише мої морди.
    А в комісії сидіти
    Будуть мої люди,
    То ж, як бачиш, перемогу
    Забезпечив всюди.
    В протоколі, які треба
    Занесуться дані.
    І тоді збирай, як хочеш,
    Людей на майдані..."
    Ось така в нас в кінці року
    Подія була.
    Обирали люди "чесно"
    Голову села.

    Мені наснилась Україна

    Мені наснилась Україна.
    Твоя й моя.
    І кожного із нас.
    Мені наснилась
    Наша Батьківщина –
    Така близька
    Й далека водночас.
    Де депутати будуть.
    Патріотами країни.
    Вона для кожного
    Єдина і свята.
    Тому, що обрані
    Народом України.
    Й народ у них
    За їх діяльність запита.
    А нині чуєш
    Виступ депутатів –
    З телеекранів
    Й радіо звучать.
    Через одного –
    Захисник, як не «сестри»,
    То «брата»,
    Лише про матір
    Рідную мовчать.
    І в самій
    Верховній Раді
    Й серед
    Інших обраних
    Від області і до села
    Нема «недоторканих».
    Також буде
    Поставлено умову.
    Без виключень,
    Перед законом
    Рівні всі:
    Живеш на Україні –
    Знай державну мову,
    Хоч корені і спільні
    Із Русі.
    Побачив, як новенькі
    Трактори й комбайни
    Виходять вранці
    Дружно на поля
    А навкруги, куди
    Не кинеш погляд.
    Розорана, а не
    Розорена  земля.
    І буде ця земля
    Належати народу.
    Кому? Народу?
    Відповідь проста.
    Земля – селянам,
    Хто на ній працює,
    А не скупляє
    Грошовитий Калита.
    І відродились
    Українські села,
    Дороги і тепло
    Дійшло до всіх.
    Наповнилися класи
    Учнями у школах.
    І в дитсадочках дзвенить
    Дитячий сміх.
    Й учительська
    Професія в державі
    (Пробачте, у вісні
    Я фантазер!)
    Вважається й оцінюється вище,
    Ніж брокер, охоронник.
    Чи в нічному клубі стриптизер.
    Робочих місць
    Усюди вистачає
    І не на ринку
    Секондхендського шмаття.
    Зарплати й пенсії
    Людині вистачає
    Для гідного,
    Достойного життя
    Забулося назавжди
    Слово «криза»,
    А звикли
    До нормального буття.
    Ніхто не ділить
    Навпіл Україну.
    І вірять
    У щасливе майбуття.
    Мені наснилась
    Нова Україна…

    Юрій Головкін

    Фото від автора

    При використанні інформації, посилання на сайт обов'язкове!

     


    : 11.02.2006
    : 2170


     Обговорення на форумі
    .³
    Навіщо ж Вас мати народила? petrkpn 219079 Anonymous
    Цiкавi новини, подiї. zagadochnaya 124201 Anonymous
    "Русские идут!?" Сосед 166433190 rg1987
    Є 6 поштових адрес під домен... Sasha 682 Sasha
     Вісті Тепличчини
    Новини
    Події
    Інша інформація
    Мистецтво і культура
    Влада та її структури
    Органи внутрішніх справ
    Спорт та здоров`я
    Економіка та фінанси
    Освіта, навчальні заклади
    Ювілеї, історії, біографії
    Газета по номерам
     Банер - підтримка в інтернеті
    Украинский портАл Поділля - мій світ Sobolevka google map Код кнопки Теплик Теплик
  •  Авторизація
    :
    :
    '

     Зараз на сайті

    : 5
    : 0
    : 0
    : 5

    406
    Luda_mi Dync
     Ваші данні
    , ó!
    ip: 54.80.93.234
    isp: amazonaws.com
    Nike: compute-1
     Випадкове фото


    18
     Погода



     Опитування
    Де на сайті Вам було б зручно спілкуватися?
    На форумі
    В чаті
    В гостьовій
    Ніде
    Свій варіант



    : 465
    : 19