Гітіс Семен Семенович, народився 20 травня 1920 р. в с.Соболівка, Теплицького району, Вінницькій області. У 1928 р. вступив в Соболівську середню школу, яку закінчив в 1938 р. У цьому ж році пройшов дуже великий конкурс в Київський Державний Університет ім. Шевченко на хімічний факультет і став студентом, до червня 1941р., коли почалася Велика Вітчизняна війна. З червня по вересень 1941 р. – боєць винищувального загону при держуніверситеті. Продовжувати навчання довелося в Одеському держуніверситеті, евакуйований в м. Майкоп, Краснодарського краю.
        31 липня 1942 р. після закінчення Університету, встигнувши отримати диплом, все чоловіче населення було терміново мобілізоване, як військово зобов’язане; пішки вночі відправилися на формування в 180 запасний полк і були розквартировані в м. Хоста, в сливовому саду.  
        З серпня по вересень - боєць 180 запасного стрілкового полку з північно - кавказького фронту, а далі з вересня по грудень 1942 р.- боєць другого окремого мотострілкового батальйону. З грудня 1942 по березень 1943 р. – боєць - кулеметник 55-ї гвардійської  дивізії. З березня 1943 по жовтень – курсант Калінінського військового технічного училища. З жовтня 1943 по січень 1944 – курсант 3-го окремого учбового батальйону хімічного захисту в  м. Кинішма  Іванівської обл. З січня 1944 по серпень 1945 – курсант Калінінського військового технічного училища, яке закінчив в званні мл. технік - лейтенант.    
        Після закінчення училища направлений в резерв головного військового хімічного управління Червоної армії, де в листопаді м. Київ був демобілізований, звідки був взятий на службу в армію. З листопада 1945 р. по вересень 1946 р. – хімік центральної науково - дослідної лабораторії тресту  «Укрлакокраска» (м. Київ).                
        З вересня 1946г. по січень 1948 р.- старший лаборант кафедри  Неорганічної хімії Дніпропетровського Держуніверситету. З січня  1948 р. по вересень  зав. видавництва цього університету, а з вересня 1948 по листопад 1960 р .- асистент кафедри органічної хімії. У 1953 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук.       
        У листопаді 1960 р. на конкурсній основі обраний на посаду начальника лабораторії органічного синтезу філії Державного інституту Азотної промисловості в м. Новомосковське Тульської обл., де пропрацював до вересня 1966 р. Тут організував аспірантуру, прекрасну бібліотеку, сучасні прилади. Перші 5 аспірантів під його керівництвом захистили кандидатські дисертації. До цього часу він підготував докторську дисертацію.                   
        За ініціативою Гітіса С.С. був створений в м. Тулі науково - дослідницький і проектний інститут мономерів. В цей інститут у вересні 1966 р. разом з групою науковців переїхав в м. Тула.      
        Тут Гітіс С.С. очолив відділ синтезу мономерів для термостійких полімерів. З листопада 1967 р. по березень 1973 р. працював заступником директора по науковій частині цього інституту. По співробітництву був запрошений до педінститут на посаду професора. У 1967 р. ним була захищена дисертація на здобуття вченого ступеня доктора хімічних наук. В цьому ж році ВАК присвоїв звання професора.                 
         В березні 1973 р. був вибраний зав. кафедрою хімії педінституту, де пропрацював до травня 1988 р., а з травня професором і науковим керівником галузевої лабораторії по синтезу початкових продуктів для термостійких і високоміцних полімерів. Надалі інститут був переведений в педагогічний університет.
         Проф. Гітіс С.С. є крупним фахівцем в області теоретичної органічної хімії. Він є ініціатором розвитку в наший країні важливих робіт в області «активированного нуклеофильного замещения в ароматическом ряду». Ним отримані значні результати по механізму реакцій «нуклеофильного замещения полинитросоединений», які не тільки сприяли практичному використанню цього класу з'єднань, але і являлись крупним внеском в рішення складної задачі органічній хімії - встановленню зв'язку між будовою і реакційною здатністю органічних сполук.                 
        С.С. Гітіс автор понад 420 наукових робіт, зокрема монографічних і оглядових: ''Мономеры для синтетических волокон'' ч.I, II и  III; ''Терефталевая кислота''; ''Сигма-комплексы в синтезе и анализе'', а також 127 авторських свідоцтв і патентів.
        Проф. Гітіс С.С. є висококваліфікованим викладачем вищої школи. Ним розроблені ряд ВУЗІВСЬКИХ курсів, такі як "Строение и реакционная способность органических соединений", "Химия ВМС", "Органический синтез" та ін.                
        Очолювана з 1973 р. по 1988 р. проф. Гітісом С.С. кафедра хімії ТГПІ була однією із зразкових кафедр інституту, оснащеною сучасними науковими і учбовими устаткуванням і приладами. В даний час він професор кафедри хімії. Створена за ініціативою Гітіса С.С. галузева науково-дослідна  лабораторія початкових продуктів для полімерних мембранних матеріалів МХП СССР дозволяє привертати студентів до виконання наукової  роботи, поставити на належний рівень весь учбовий процес. Серйозна постановка «НИР» дає можливість поглибити знання студентів  і здійснити підготовку вчителя середньої школи на сучасному  рівні.
        Проф. Гітіс С.С. автор підручника "Практикум по органической и
 биологической химии" для педвузів. Ряд наукових розробок Гітіса  С.С. включені в підручники і монографії.  Велика увага приділяється ним при підготовці висококваліфікованих кадрів: під його керівництвом підготовлено і захищено понад 40   кандидатських  і  7 докторських дисертацій.                    
        Для Гітіса С.С. характерна практична реалізація наукових   розробок в найважливіших галузях народного господарства СРСР. Так за його участю і під його керівництвом створений напрям синтезу  мономерів ароматичного ряду для отримання синтетичних волокон   і інших полімерних матеріалів. Розроблені за участю С.С.Гітіса процеси упроваджені на 12 хімічних підприємствах країни.
        Проф. Гітіс С.С. нагороджений знаком "Винахідник СРСР".                   
        Науково - практична діяльність С.С.Гітіса була відмічена  чотирма дипломами Центрального і обласного правління ВХО ім. Д.И.Менделєєва і двох медалей ВДНХ СРСР. За розробку, проектування і будівництво комплексу освідчено - промислового виробу "Мягчитель-2''  в Чебоксарському ПО "Химпром" професор Гітіс С.С. в 1982 р. удостоєний Премії ради Міністрів СРСР.                     
        У 1996 р. вибраний академіком Російської академії природних наук, а також головою Тульського регіонального відділення.                    
        С.С.Гітісом виконується велика науково-організаційна  робота. Він був одним з ініціаторів створення Всесоюзного науково - дослідницького і проектного інституту мономерів (ВНІПІМ),  де протягом ряду років був заступником директора по науковій  роботі.
        Наукова тематика інституту по хімії і технології отримання ароматичних діамінів, дикислот і їх дихлорангідридів, створювана при його активній участі і керівництві, надалі  була реалізована в досвідчено-промислове і промислове виробництво.                    
        С.С.Гітіс був членом наукової ради "Полімерні матеріали в народному господарстві при Держкомітеті Ради Міністрів СРСР" і є членом секції мономерів в радому з теплостійких полімерних матеріалів АН СРСР.
        Активну участь брав С.С.Гітіс в постановці і організації науково-методичної роботи в педвузах країни, був членом президії Ради з організації і координації науково-дослідницької роботи в педагогічних вузах МП РРФСР, членом вченої комісії з хімії Міністерства освіти РРФСР і членом науково - методичної Ради з органічної і біологічної хімії Міністерства освіти СРСР. Проф. Гітіс С.С. був членом Навчально-методичної Ради за фахом хімія УМО Держкомітету з народної освіти СРСР, також член вченої спеціалізованої ради Тульського політехнічного інституту за фахом О5.03.04.
        С.С.Гітіс був головою науково-методичної ради з хімічних наук обласного суспільства  ''Знание'', членом пленуму обласного правління ВХО ім. Д.И.Менделєєва.                 С.С.Гітіс учасник Великої Вітчизняної  війни.  Нагороджений орденами: ''Отечественной войны второй степени'', ''Трудового Красного Знамени'', ''Почета'' та 16-и медалями.
        Гітіса Семена Семеновича характеризує велика відповідальність за поручені      справи, сумлінність у виконанні будь-якої роботи. Він нагороджений знаками "Отличник химической промышленности", "Отличник народного просвещения", "Отличник просвещения СССР", "За отличные успехи", знаком ГДР "Научно-техническое содружество 1951-1971 г.г.", двічі бронзовою медаллю ВДНХ, тричі знаком      "Победителю социалистического соревнования» знаком Всесоюзного суспільства "Знание" "За активную работу".

Біографія надана автором. Січень 2007р.